Skip to content Skip to main navigation Skip to footer

Один день з уповноваженим з питань безбар’єрності: як Пасічнянська громада працює над доступністю для кожного

Безбар’єрність — це не лише пандуси чи спеціально облаштовані входи до будівель. Це створення умов, за яких кожна людина, незалежно від віку, стану здоров’я чи мобільності, може вільно пересуватися, отримувати послуги та брати повноцінну участь у житті громади.

У Пасічнянській територіальній громаді питання безбар’єрності є важливим напрямом роботи, спрямованим на створення комфортного та доступного середовища для всіх мешканців.

Чим займається уповноважений з питань безбар’єрності?

Робота уповноваженого передбачає координацію заходів із забезпечення безбар’єрності, взаємодію зі структурними підрозділами сільської ради, комунальними установами та іншими організаціями, а також сприяння виявленню й усуненню бар’єрів у фізичному середовищі.

Серед основних напрямів роботи:

·         сприяння виявленню перешкод, які ускладнюють пересування маломобільних груп населення;

·         аналіз доступності адміністративних, освітніх, медичних, культурних та інших громадських об’єктів;

·         координація роботи щодо покращення доступності будівель, тротуарів, зупинок громадського транспорту та інших елементів благоустрою;

·         взаємодія з мешканцями громади щодо проблем доступності;

·         підготовка пропозицій і рекомендацій стосовно усунення виявлених бар’єрів;

·         інформування громадськості про заходи, спрямовані на створення безбар’єрного простору.

Безбар’єрний маршрут у селі Пнів

Одним із напрямів роботи громади є опрацювання питання створення безбар’єрного маршруту в селі Пнів протяжністю близько 700 метрів.

Запропонований маршрут проходить вулицею Українських Січових Стрільців — однією з важливих пішохідних вулиць села, уздовж якої розташовані об’єкти освіти, торгівлі, культури та адміністративного обслуговування населення.

Під час опрацювання маршруту важливо враховувати потреби людей з інвалідністю, людей старшого віку, батьків із дитячими візочками та інших маломобільних груп населення.

Мета — послідовно покращувати доступність громадських просторів і забезпечувати можливість безпечного та зручного пересування.

Чому важлива участь мешканців?

Безбар’єрність починається з уваги до потреб людини. Інформація від мешканців про недоступні входи, відсутність зручних пішохідних переходів, перешкоди на тротуарах або інші проблеми допомагає визначати пріоритети для подальшої роботи.

Безбар’єрність — це спільна відповідальність і крок до громади, у якій кожен має рівні можливості.