ПАСІЧНЯНСЬКА ГРОМАДА ПОПРОЩАЛАСЯ З ЗАГИБЛИМ ГЕРОЄМ З СЕЛА ПАСІЧНА – ВОЛОДИМИРОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ ГРУШКОЮ

Російсько-українська війна продовжує забирати з Пасічнянської громади найкращих її жителів, а у родин чоловіків, синів, татусів та дідусів, які заплатили високу ціну – віддали своє життя за право жити вільними українцями в своїй Україні.

10 грудня рідні та близькі, друзі, священнослужителі, жителі Пасічнянської громади чисельно, на колінах, з запаленими лампадками, зустріли загиблого Захисника, Героя Грушку Володимира Васильовича, який загинув 3 грудня 2024 року поблизу н.п. Мала Локня Суджанського р-ну Курської області.

В середу 11 грудня 2024 року скорботна Пасічнянська громада проводжала в засвіти вже 44-го полеглого Захисника – мужнього Воїна, який до останнього свого подиху вірив у Перемогу, жителя села Пасічна, 1988 року народження ГРУШКУ ВОЛОДИМИРА ВАСИЛЬОВИЧА – командира 2 десантно-штурмового відділення, 2 десантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмової роти, 2 десантно-штурмового батальйону.

Попрощатися із загиблим Героєм до рідного дому, де до початку вторгнення проживав Воїн Володимир разом з родиною, прийшли рідні та близькі військового, друзі, бойові побратими, священнослужителі, численні односельчани, жителі навколишніх сіл, представники влади громади, військовослужбовці.

Під час Чину похорону парох села Пасічна отець Олексій Гуляк, звертаючись до скорботної похоронної громади відмітив, що загиблий Воїн Володимир, прожив недовге земне життя-36 років, яке віддав заради неньки-України, захищаючи її від російського окупанта, і тому пам’ять про нього, як і про всіх сорок чотирьох полеглих Захисників з Пасічнянської громади не має ніколи згаснути в серцях людей.

На колінах, живим коридором, зі сльозами на очах, скорботою та болем від непоправної втрати, прощалась громада зі своїм Героєм Володимиром.

Після заупокійної молитви в каплиці Святого пророка Іллі, похоронна процесія вирушила на цвинтар в урочищі «Розтока», де востаннє Герою Володимиру віддали військові почесті. Рідним полеглого Воїна військовослужбовці ЗСУ вручили Державний Прапор України, який почесна варта зняла з домовини, Пам’ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ від Головнокомандувача Збройних Сил України, бойові шеврони та нагороди. На честь солдата Володимира Грушки гучно пролунав трикратний стрілецький салют та Державний Гімн України.

Поховали військовослужбовця Володимира Васильовича Грушку неподалік могили хорунжої УСС Софії Галєчко, і тепер він – навічно з небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.

Щирі співчуття родині, близьким та бойовим побратимам Героя Володимира. Вічна пам’ять і слава Герою!