14 жовтня 2023 року минуло 30 років з часу перепоховання учасниці ОУН Ганни Федорівни Гордійчук на псевдо «Пчілка»
Гордійчук Ганна Федорівна (псевдо “Пчілка”) народилася 1925 року в селі Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області, (загинула від рук зрадника 30 січня 1946 року в Білоославському лісі), була членкинею Пнівської «Просвіти», учасницею ОУН та референтом Українського Червоного Хреста (УЧХ) Яремчанського районного проводу ОУН (1945-01.1946).
…В час німецької окупації Ганну, яка була вродливою дівчиною з довгими красивими косами, разом з подругами примусово забрали до Німеччинини (місто Ґольденштадт) працювати на рейх, звідки вона через деякий час втекла та добралась разом з іншими втікачами з німецької неволі до рідного дому, в якому їй не довго вдалось відпочити від каторжної праці. Невдовзі Ганнуся дізналася, що про те вона вдома вже відомо в гестапо, тож дівчині прийшлося покинути рідний дім, щоб не попасти в їхні лапи.
За час перебування в рядах Української Повстанської Армії «Пчілка» рідко брала в руки зброю, зате її словесні звернення до людей, які не хотіли коритися окупантам про те, «що прийде час і щезне із землі ненависна гітлерівська і сталінська сила, тому Україну потрібно відстоювати», були для окупантів свинцевою грозою та не дали спочатку гестапівцям, а потім енкаведистам спокійно спати і працювати.
Останніі дні свого життя Ганна Гордійчук провела в білоославському лісі, у криївці, серед п’ятьох повстанців. Але не знала повстанка, що один і упівців Василь Шовгенюк є агентом НКВС іі який чекає на мить, щоб забрати у Ганнусі життя. І така мить настала. Як розповідається в оповіданні “Ганнуся” яке опублікованев книзі “Надвірнянщина: хресна дорога народного болю”, 30 січня 1946 року, коли весь склад боївки пішов на завдання, зрадник, зіславшись на біль у нозі, залишився у криївці з «Пчілкою». Коли повстанці відійшли подалі він виліз з криївки, а Ганнусі сказав подати йому автомат, але стволом вниз. Коли автомат опинився в руках Шовгенюка, він натиснув на курок і і куля попала Ганні в груди. КЯк тільки повстанці почули звук пострілу, вони повернулися в криївку, але було пізно, так як постріл зрадника виявився смертельним для повстанки. Понад півсотні літ пролежала Ганнуся мертвим сном в Білоославському лісі.
14 жовтня 1993 року, в день Святої Покрови, прах Ганусиного тіла патріоти села Пнів перепоховали на цвинтарі в її рідному селі. Тепер родичі та односельчани мають можливість покласти квіти біля її могили, та віддати останню шану мужній повстанці. Також на сесії Пнівської сільської ради депутати вирішили назвати іменем Ганни «Пчілки» вулицю в селі Пнів.