Історичні пам’ятки Пасічнянської громади. Ч-3. Австрійський вузькоколійний залізничний міст на Межибрицю

Зростання економіки Австро-Угорщини в 2-й половині XIX століття (до складу якої на той час входила Галичина, зокрема села тодішнього Надвірнянського повіту Битків, Пнів, Пасічна, Зелена та Рафайлова (Бистриця), зумовило необхідність інтенсивнішого використання лісових ресурсів українських Карпат.

Так як ліси, що росли поблизу центральних доріг гірських сіл до кінця століття були практично вирубані, нові лісосіки вже відводили в таких місцях, найраціональнішим транспортом для вивезення деревини з котрих виявилися вузькоколійні залізниці.

Тому на Станіславщині для цих та інших потреб було збудовано 11 вузькоколійок, зокрема через Пнів та Пасічну проклали лісовозну вузькоколійну залізницю «Надвірна – Зелена (вітки на Хрипелів і Довбушанку) – Рафайлова (Бистриця)» (вітка на Довжинець) – Салатрук. Лісовозна залізниця «Надвірна – Бистриця» довжиною 33 км. і шириною колії 760 мм. була простелена у 1897–1901 рр. Пізніше добудовано вітки на Довжинець (10 км, 1902-1903 р.), Салатрук (9 км, 1913 р.), Хрипелів (5 км, 1904 р.) і Довбушанку (1926 р.).

Ця вузькоколійна залізниця, будівництвом якої керував Рифер, використовувались не лише для транспортування вантажів, але й для перевезення пасажирів та туристів, та проіснувала до 1969 року.

Також через гірські річки та потічки звели більше десятка залізничних мостів.

Один з таких мостів знаходиться при в’їзді на присілок Межибриця (назва присілка означає «межи бродами» потоків) Пасічнянської територіальної громади. Це масивний металевий міст на заклепках довжиною більше 50 метрів побудовавний в 1889 році австрійським майстром Терченом. На мості навіть збереглася табличка з датою побудови мосту.

При побудові цей міст важив 92 006 кг., а за його побудову з казни було заплачено 22 540 австро-угорських корон.

Міст простояв першу та другу світові війни, його навіть намагалися підірвати партизани-ковпаківці, але невдало, міст устояв (зуміли знищити тільки праву опору).

Після того як відомча вузькоколійна залізниця Надвірнянського лісокомбінату після 1969 року була розібрана лісокомбінатом при допомозі жителів села, колію на мості зняли та поклали бетонні плити, і з того часу і дотепер металевий міст використовується жителями присілка Межибриця як автомобільний та пішохідний міст для сполучення присілка з центральною дорогою.